Плис Володимир Олегович
Сумна звістка сколихнула нашу громаду: пішов у вічність Захисник України – житель села Маяківка Плис Володимир
З глибоким сумом сповіщаємо, що серце мужнього сина Оржиччини, жителя села Маяківка Плиса Володимира Олеговича, 26 серпня 1994 року народження, зупинилося назавжди. Воїн помер від ушкоджень внаслідок вибухів під час військових дій на Донеччині.
Володимиру був лише 31 рік. Попереду мало бути ціле життя, сповнене планів, праці на рідній землі та радості батьківства. Але війна мала інші плани…
Він був одним із тих, на кому тримається наша земля. Простий сільський хлопець, працьовитий тракторист, який любив свою роботу. Коли ворог прийшов на поріг, він без вагань став на захист Батьківщини у вересні 2022-го. Пройшов пекло Донецького напрямку, у 2024 році за сімейними обставинами повернувся до мирної праці, однак довго чоловік не міг залишатися осторонь, поки триває війна.
Наприкінці вересня 2025 року Володимир знову обрав шлях боротьби. Він повернувся туди, де було найважче. 5 грудня під Краматорськом він прийняв свій останній бій.
Лікарі робили неможливе. Сім надскладних операцій, нескінченні години боротьби за життя... Володимир тримався, як справжній титан. Але 24 грудня у київській лікарні серце Героя, виснажене ранами, не витримало. Він пішов у засвіти, залишивши по собі невимовний біль і світлу пам’ять.
«Він був безвідмовною людиною. Світлим, щирим, справжнім», — так кажуть про нього односельці. Він ніколи не шукав слави, він просто робив те, що вважав за потрібне: допомагав людям і захищав свій дім.
Найболючіше те, що без батька залишилися дві маленькі донечки — 3 та 4 рочків. Вони ще занадто малі, щоб зрозуміти, чому тато більше не прийде і не притисне їх до серця. Вони знатимуть про нього лише з розповідей та фотографій, де він завжди залишиться молодим Героєм.
Низько схиляємо голови перед матір'ю, Світланою, на долю якої випало неймовірне випробування — втратити спочатку чоловіка-захисника Великого Валерія, а тепер і сина. Висловлюємо щирі співчуття братові Олександру, сестрі Ірині та всій родині.
Вічна пам’ять і доземний уклін Герою! Його подвиг назавжди вписаний у пам'ять нашої громади.
