Село Заріг розташоване на правому березі річки Оржиця, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Теремецьке, нижче за течією примикає смт Оржиця, на протилежному березі — села Маяківка і Онішки. Село витягнуто вздовж річки на 8 км.

Герб і прапор затверджені 11 серпня 2003 рорку рiшенням сесії сільської ради.

Фото без опису

Герб с. Заріг

Фото без опису

Прапор с. Заріг

 

Щит скошений зліва, на верхньому золотому полі сигль "З", на нижньому зеленому полі стилізований ріг з гілочкою калини (стебла і листочки золоті, ягоди червоного кольору). Щит увінчує золота сільська корона з п'яти колосків.

Золото — символ багатства та щедрості степових рівнин. Зелений колір означає багаті природні ресурси (ліси і луки). Червоний нагадує про складну історію, є символом військової звитяги та непереможності. Для розкриття назви поселення використано асоціативні символи-літеру "З" і золотий стилізований ріг, а калина є уособленням України, її землі й народу.

Назву село отримало від урочища «Рогове». Це глибокий яр з лісом, що вузьким рогом виходить до старого Лубенського шляху на Золотоношу. Тут, звернувши за ріг, з другої половини XVI століття почали осідати перші поселенці, втікачі-кріпаки із-за Дніпра. Так закріпилася назва.

Особливо багатолюдним стало поселення після розорення Запорозької СічіСтепова рівнина, багатий чорнозем і широкі луки сприяли швидкому росту хутора. Через кілька десятків років тут виросла не одна сотня хат.

Після спорудження 1855 року Митрофанівської церкви Заріг дістав статус села. Воно не було кріпацьким. Територія поселення входила до Лубенського і Кропивнянського полків, Городищенської, Лукімської і Яблунівської сотень.

Із 1923 по 1962 і у 1965-2020 роках Заріг входив до складу Оржицького району. У 1962-1965 та із 2020 року — у складі Лубенського району.

Звіт старости про проведену роботу у 2023 році 

Гід державних послуг. Банер