Мишоподібні гризуни: ефективні методи у боротьбі з ними.

  • 151

Мишоподібні гризуни щорічно залишаються небезпечними шкідниками. Вони заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаків, багаторічних трав, плодових насаджень.

До гризунів відносять численну групу хребетних тварин. Представники їх належать до різних родин: мишей, хом’якоподібних (полівки), білячих (ховрахи) тощо. Гризуни живляться рослинною їжею, швидко розмножуються багато разів на рік, мають велику чисельність малят в одному приплоді. Вони є переносниками небезпечних для людей та свійських тварин хвороб.

Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтримці температури тіла, яка не є постійна і коливається в межах 30-40 градусів. Тому, наприклад, звичайна полівка за добу поїдає соковитого корму 10-35 % від своєї маси. Найціннішими кормовими рослинами для мишей в осінньо-зимовий період є озима пшениця і багаторічні трави.

Винищувальні заходи включають в себе три основні методи: хімічний (заснований на застосуванні отруєних принад), фізичний (використання механічних знарядь лову і знищення), біологічний. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, та ріпаку не допускаючи заселення їх полівками з осені. У зниженні чисельності гризунів важливу роль відіграють запобіжні заходи: збирання врожаю без втрат, вчасна і якісна зяблева оранка. Крім того, восени відбувається масова міграція гризунів у склади готової продукції. Міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Існує висока ймовірність того, що в подальшому щільність мишоподібних гризунів зростатиме. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.

Ефективним у боротьбі з гризунами є застосування родентицидів. Захист посівів озимих культур, багаторічних трав від мишоподібних гризунів проводять за наявності 3-5 жилих колоній/гектар. Винищувальні заходи захисту включають застосування отрутохімікатів та бактеріальних препаратів. Принади виготовляють у вигляді зернових сумішей, гранул, тістоподібних речовин, парафінованих або воскових брикетів тощо. Високоефективним є розкладання в жилі нори отруєних зернових принад із наступним притоптуванням їх. Бактеріальні препарати застосовують у зернових принадах. Хімічні обробки треба проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, суворо дотримуючись техніки безпеки. Регулярні обстеження та вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану й посприяють успішній перезимівлі озимих культур та багаторічних трав.

Провідний спеціаліст відділу захисту рослин,

фітосанітарної діагностики та прогнозування

Управління фітосанітарної безпеки

Головного управління Держпродспоживслужби

в Полтавській області Олексій ГАЛАГАН