«З журбою радість обнялася»: творча зустріч із Русланом Горовим в Оржиці стала 193-ю у його творчому маршруті
«З журбою радість обнялася»: творча зустріч із Русланом Горовим в Оржиці стала 193-ю у його творчому маршруті
23 травня жителі Оржицької громади провели в останню дорогу мужнього та відданого захисника України Голоту Дмитра Григоровича, який загинув у війні, розв’язаній захланною росією. Цей день став для громади днем глибокого болю, скорботи й водночас — нагадуванням про незламність українського духу.
Саме цього дня в Оржиці, як колись написав видатний Олександр Олесь, «з журбою радість обнялася». Адже у читальній залі КЗ «Публічна бібліотека» Оржицької селищної ради відбулася творча зустріч із відомим українським журналістом, письменником, режисером-документалістом, музикантом, волонтером, надзвичайно харизматичним і щирим Русланом Горовим.
Насамперед гостя привітала селищний голова Олена Сидоренко. Вона наголосила, що Оржицька громада нині переживає важку втрату — чергову рану, завдану війною. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Голоти Дмитра Григоровича та всіх синів і дочок України, які віддали життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Після цього Олена Вікторівна щиро подякувала Руслану Горовому за його діяльність, за людяність, за силу серця, що сягає далеко за межі цифр, статистики й буденності.
Далі на присутніх чекали майже дві години особливого душевного релаксу — живого спілкування зі справжнім митцем, людиною, яка вміє бачити глибину у простих речах і передавати її словом.
Творчу зустріч Руслан Горовий розпочав із розповіді про себе. Народився у Конотопі, жив на Донбасі, а у Києві, де мешкає нині, відбувся як режисер і документаліст. За його плечима — безліч важливих справ і досвіду: Майдан, війна, волонтерська діяльність, допомога людям.
Попри значний літературний доробок, письменником себе не вважає. Каже, що пише «в телефон, коли багато збирається в голові». «Щось стає оповіданням, щось стає віршем, а щось нічим не стає і зникає з появою нового телефона. Я ніколи не знаю, чи буде наступна книжка…» — поділився гість.
Першою книгою Руслана Горового став нонфікшн «Жили собі люди» («Once upon a nation») — щоденник семи місяців 2022 року. У цей складний період автор шукав і знаходив спосіб бути корисним людям, допомагати, не втрачати часу, коли до війська його не брали. У книзі — жодного вигаданого слова, лише правда життя, доповнена ілюстраціями та текстами українською й англійською мовами.
Особливе враження на присутніх справило читання автором уривків із власних творів. Книга «Поіменник» — єдина, яка писалася кілька років, але саме вона дала можливість на початку повномасштабного вторгнення допомагати й закривати важливі потреби.
«Про людей» — книга, де QR-коди відкривають цілу подорож: розміщені там оповідання озвучують відомі люди.
«40… або чому чуваки не святкують» — це історії, у яких кожне оповідання відповідає певному віку чоловіка. Твори не пов’язані між собою, але разом складаються у своєрідний роман про Україну.
«Гагарін і Барселона» — єдина книга без теми війни. Вона побачила світ у час Майдану, а передмову до неї написав Андрій Кузьменко (Скрябін).
А «Казки на ніч» у виконанні самого автора звучали по-особливому — щиро, проникливо, емоційно. Потужна енергетика слова знаходила відгук у серці кожного. У залі разом сміялися і плакали, проживали емоції, насолоджувалися справжністю українського слова.
Завершив представлення своїх книг Руслан Горовий гумористичними творами «Конотоп і всі, всі, всі…», які подарували слухачам теплі усмішки й легкість.
Розповів письменник і про свою дружину — поетку та перекладачку Людмилу Горову. Її вірш «Враже», написаний наприкінці квітня 2022 року, дуже швидко набув шаленої популярності, був перекладений багатьма мовами світу, зокрема й японською. А рівненський гурт «Енджі Крейда» створив однойменну пісню, яка стала справжнім символом часу.
Цього дня учасники зустрічі ніби ковтнули свіжого повітря серед тривожних новин, повітряних тривог і щоденного стресу війни. Саме тому після завершення заходу вишикувалася черга охочих придбати книги Руслана Горового у помічниці письменника Надії Козак, а потім — і черга за автографами та теплим словом від автора.
На згадку про мальовничу Оржицю гостеві подарували особливі подарунки, сповнені тепла й емоцій, від талановитих мисткинь Ірини Виговської, Лариси Світельської та Світлани Лайкович.
Нехай ці подарунки стануть для Руслана Горового тихим і світлим спогадом про зустріч на Полтавщині, нагадуванням про мир, надію, людське тепло і все те важливе та цінне, що інколи не потребує тисячі сказаних слів.
