З невимовним болем та глибоким жалем повідомляємо звістку про загибель Захисника України МОЛОДОЖОНА Владислава Анатолійовича, жителя села Золотухи

З невимовним болем та глибоким жалем повідомляємо страшну звістку, у яку так не хотілося вірити… 

Після довгих місяців невідомості, виснажливого очікування, щоденної тривоги й тихої віри у диво підтверджено найстрашніше — за результатами ДНК-експертизи встановлено загибель Захисника України, жителя села Золотухи МОЛОДОЖОНА Владислава Анатолійовича, який з 16 серпня 2025 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі Харківської області…

Ще одна родина жила надією, чекала, вірила… Ще одна мама сподівалася на дзвінок з рідним голосом. Ще одна маленька дитина чекала тата. Але війна знову безжально зібрала свій страшний ужинок.

Молодожон Владислав народився 29 травня 1990 року в селі Золотухи. Звичайний сільський хлопець — щирий, працьовитий, небагатослівний. Після школи намагався знайти свій шлях – поїхав на Чернігівщину, звідки родом мама, здобувати середню спеціальну освіту, але доля повернула його додому — у рідне село, де він працював на сільськогосподарських роботах, допомагав людям, ніколи не відмовляв у проханні. Жив просто, без пафосу, як і кожен з нас - зі своїми життєвими труднощами і слабкостями, але з відкритим серцем.

Односельці пам’ятають його енергійним, спортивним — швидким, як вітер. У шкільні роки він був чемпіоном з бігу, і здавалося, що життя ще попереду, що все встигне. Але війна перекреслила ці плани.
4 грудня 2024 року Владислав став до лав Збройних Сил України. Служив чесно і гідно, отримав звання молодшого сержанта, був навідником механізованого відділення. Пройшов свій шлях до кінця — до останнього бою у серпні 2025 року…

Він не встиг здійснити мрії. Не встиг побачити, як росте його маленька донечка. Не встиг бути поруч із мамою, підтримати її у старості. Не встиг просто жити…
Від імені всієї громади висловлюємо найщиріші співчуття матері Молодожона Владислава Світлані Любомирівні, братові Євгенію, який нині боронить Україну в лавах ЗСУ, цивільній дружині Вірі Миленькій, донечці Анжелі, усім рідним і близьким. Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із вами. Розділяємо цей нестерпний біль…

Про дату та час зустрічі і поховання Героя буде повідомлено додатково.

Світла пам’ять Захиснику…
Вічна слава Герою України…