Повідомлення про смерть військовослужбовця Жука Руслана Михайловича
Повідомлення про смерть військовослужбовця Жука Руслана Михайловича
З болем у серці повідомляємо про смерть жителя села Онішки Жука Руслана Михайловича, 06 лютого 1979 року народження, який пішов із життя 16 березня 2026 року під час проходження військової служби на Сумщині.
12 березня чоловік був мобілізований Лубенським РТЦК та СП, став до лав Збройних Сил України, щоб виконати свій обов’язок, та доля розпорядилася інакше — його життєва дорога обірвалася.
Руслан народився в селі Гоголів Броварського району на Київщині. Ріс старшим братом у багатодітній родині, де поруч підростали молодші — Валерій та Сергій. Життя змалку не було легким — рано подорослішав, адже змушений був працювати і допомагати родині.
У 1991 році разом із мамою та братами переїхав до села Онішки. Тут, у невеликому будинку на краю села біля річки, і пройшло його життя. Він трохи навчався у Лазірківському СПТУ, але обставини змусили залишити навчання і піти працювати — спочатку в місцевому колгоспі, а згодом заробляв, працюючи по людях. Ніколи не відмовляв у допомозі, був простим, щирим, добродушним чоловіком.
Його життя не було легким — із труднощами, втратами, своїми слабкостями… Та попри все він залишався Людиною — відкритою, працьовитою, небайдужою до інших.
З роками не стало батьків, брати розлетілися по життю… Сьогодні ж вони втратили рідного брата…
Висловлюємо щирі співчуття братам Жука Руслана — Валерію, який нині захищає Україну в лавах ЗСУ, та Сергію, а також усім близьким і односельцям.
Цього тижня Онішки проведуть Руслана в останню дорогу, по-сільському, з болем у серці… Життя людини, яка стала на шлях захисту Вітчизни, згасло, та пам’ять про нього житиме серед тих, хто його знав, кому він допоміг, кому сказав добре слово. Світла пам’ять Жуку Руслану Михайловичу. Нехай Господь прийме його душу.
Про день поховання військовослужбовця буде повідомлено.
