Довга дорога додому «на щиті»: історія мужності і втрати Шульги Романа із села Онішки
Довга дорога додому «на щиті»: історія мужності і втрати Шульги Романа із села Онішки
З глибоким болем, невимовним сумом і розірваним серцем повідомляємо про втрату нашого земляка, Захисника України, жителя села Онішки, Шульги Романа Володимировича, який мужньо виконав свій військовий обов’язок і загинув у бою за Україну, її свободу та незалежність 02 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району на Донеччині.
Більше двох років рідні жили між надією і болем… Чекали, вірили. Щодня ловили кожен звук, кожен дзвінок, кожне повідомлення — з однією думкою: «Живий, повернеться, обов’язково повернеться…» Уявляли, як він відчинить двері, усміхнеться і скаже: «Я вдома». Та, на жаль, дива не сталося…
Після кількох генетичних експертиз надійшло підтвердження найстрашнішого — у березні 2026 року Роман повертається додому, востаннє, «на щиті»…
Шульга Роман народився 02 вересня 1989 року в селі Онішки в люблячій родині. Єдиний син, найдорожчий скарб для батьків, їхня надія, радість і гордість. Ріс щирим, добрим, чуйним хлопцем, не завдавав клопоту, завжди поспішав допомогти, підтримати, розрадити. Поруч із ним ставало тепліше.
Після закінчення Оржицької школи здобув фах електромонтера з ремонту побутової техніки у Лубенському СПТУ №12. Не цурався жодної роботи, працював у громаді на рубероїдному заводі, згодом у столиці, а перед війною — в Оржицькій дільниці АТ «Лубнигаз».
Коли прийшла велика війна — він не стояв осторонь. З перших днів став до лав місцевої територіальної оборони. Без зайвих слів, без пафосу, не турбуючи батьків, пройшов медогляд — і вже 1 липня 2022 року був у строю Збройних Сил України.
Після короткого навчання — фронт. Ізюм… Бахмут… пекло війни, яке не передати словами. Роман стійко ніс свій обов’язок. Не скаржився. Беріг рідних від тривог. Але одного разу не зміг стримати болю — зізнався мамі, як там страшно, і тихо попросив: «Помолися за мене…» І навіть тоді він більше думав про них, ніж про себе.
Свій останній бій Шульга Роман прийняв на початку листопада 2023 року. Як розповіли батькам побратими — до останнього подиху залишався Людиною і Воїном: рятував пораненого товариша, витягуючи його з-під вогню. Саме таким був Роман — відважним, самовідданим, із великим серцем.
Він умів дружити, підтримати, розвеселити. Його пам’ятають усміхненим, щирим, відкритим, із добрим гумором. Був люблячим сином, турботливим батьком для сина Макарчика, який так чекав на тата. Був коханим, рідним, цілим світом для своєї родини. І тепер цей світ зупинився. Жодні слова не здатні втамувати цей біль та не заповнять порожнечу, яку залишає така втрата.
Від імені всієї громади висловлюємо найщиріші співчуття батькам Романа — Ларисі Вікторівні та Володимиру Миколайовичу, синові Макару, цивільній дружині Карині, рідним, близьким і побратимам.
Схиляємо голови, розділяємо біль, молимося за спокій його душі. Світла пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України. Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті, у кожному нашому дні, за який він віддав своє життя.
Про дату та час прощання із Шульгою Романом Володимировичем буде повідомлено додатково.
