Лютий — місяць пам’яті, сили й віри

Лютий — місяць пам’яті, сили й віри

Так склалося в нашій новітній історії, що завершальні дні лютого для українців сповнені гірких і непростих спогадів. Саме тоді у 2014 році Небесна Сотня стала нашою вічною гордістю і болем. Саме із завершенням лютого 2022 року в Україну прийшла Велика війна, розв’язана агресивним і заздрісним сусідом-окупантом.

Та саме ці спогади про неймовірну жертовність і відвагу українців формують наш непорушний національний фундамент. Вони зміцнюють паростки сонячної надії та дають нам віру в беззаперечну перемогу.

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, у читальній залі КЗ «Публічна бібліотека» Оржицької селищної ради відбулося віче пам’яті «Україно, молюся за пам’ять убієнних за волю синів». На початку заходу його учасники — батьки полеглого захисника, Героя України, жителя села Старий Іржавець Поліщука Василя — Наталія Миколаївна та Валерій Іванович, а також десятикласники опорного закладу «Оржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів імені І.Я.Франка» — хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих земляків.

Далі слово й серця були присвячені Василю. Пам’ять про нього світла й трепетна, адже це була людина з чіткою громадянською позицією та ідейною спрямованістю. Його серце належало гаслу: «Не ридать, а здобувать». Свій патріотизм і характер він гартував на Майдані, самовіддано відстоюючи європейський вибір України. Він мав би бути громадянином нової держави, за яку стояв.

Згодом Василь став до лав українського війська і з 2014 року до останнього дня свого життя — 27 серпня 2022 року — боронив незалежність і соборність України зі зброєю в руках.

З особливим душевним теплом і тишею старшокласники слухали розповідь завідувачки книгозбірні Лілії Василькової про віхи життя патріота України, сміливого воїна, справедливого товариша й люблячого сина. Батьки тепло й щиро поділилися спогадами про дитинство Василя, його шкільні роки, військовий шлях і власні батьківські переживання.

Василь мав велике й гаряче серце, тому так самовіддано боровся за волю та незалежність України. І хоч його земний шлях завершився, його сила духу продовжує жити — у пам’яті, у прикладі, у молодих серцях.

Переконані, що десятикласники відчули цю особливу атмосферу й вийшли із заходу з міцнішими переконаннями юних патріотів — із розумінням, що свобода України тримається на мужності таких людей, як Василь.