29 січня - річниця пам’яті Героїв Крут
29 січня 2025 року українці відзначають 107-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.
Саме сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Крут — молодих українських патріотів, які понад століття тому, у 1918 році, стали на захист незалежності молодої Української Народної Республіки. Ця дата є одним із найяскравіших прикладів героїзму, самопожертви та національної гідності в історії нашої держави.
Бій, що призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал» та час для укладання миру в Бресті. До слова, завдяки умовам підписаного Брестського договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані більшовиками території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.
Події початку 1918 року були надзвичайно драматичними для України. Після проголошення незалежності у 1917 році молода Українська Народна Республіка (УНР) опинилася перед складними викликами. Її уряд, очолюваний Михайлом Грушевським, прагнув утвердити державність, однак внутрішня нестабільність та зовнішня загроза ускладнювали цей процес.
Зокрема, більшовицька Росія, не визнаючи УНР, розпочала збройну агресію. Її війська, під командуванням Михайла Муравйова, рухалися на Київ, намагаючись захопити столицю і знищити українську владу.
Для оборони Києва було сформовано добровольчі загони. Одним із ключових місць протистояння стало невелике селище Крути, розташоване за 130 кілометрів на північний схід від столиці.
29 січня 1918 року поблизу станції Крути відбулася битва, яка увійшла в історію як приклад героїзму молоді, яка віддала свої життя за свободу рідної землі. На боці українських сил воювали близько 400 осіб: студенти Київського університету Святого Володимира, гімназисти, курсанти військових шкіл та добровольці. Проти них стояла багатотисячна армія більшовиків, значно краще озброєна і досвідченіша. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, молоді українці вступили в бій. Цей нерівний бій тривав цілий день. Українські добровольці змогли затримати наступ ворога, зруйнувавши залізничні колії, що дозволило уряду УНР виграти кілька днів для евакуації з Києва та підписання важливого Берестейського мирного договору. Однак героїчний опір завершився трагедією. Частина українських захисників загинула під час бою, а 27 студентів, які потрапили в полон, були страчені більшовиками. Їхня загибель стала символом жертовності заради свободи України.
Історія Героїв Крут — це не просто епізод з минулого. Це приклад, що надихає нові покоління українців. Вони були зовсім молодими — багатьом було лише 16–18 років, але їхня відвага, принциповість і відданість стали уроком мужності для нас. Після бою тіло одного з загиблих юнаків було знайдено з книжкою Шевченкового «Кобзаря» у кишені. Цей символічний момент показує, наскільки глибоко вони усвідомлювали важливість своєї місії: боронити не лише землю, а й ідею національної свободи та культури. У 1918 році, після звільнення Києва від більшовиків, тіла загиблих студентів були перепоховані на Аскольдовій могилі. Цей похорон став актом національної скорботи та вдячності.
Події під Крутами мали величезне символічне значення для української історії. Вони довели, що навіть у найскладніші часи є люди, готові віддати життя за рідну землю. Попри військову поразку, затримка ворога на кілька днів мала стратегічний ефект. Вона дозволила УНР підписати Берестейський мирний договір із Центральними державами, що фактично врятувало молоду державу від повного знищення.
Після здобуття незалежності у 1991 році пам’ять про Героїв Крут почала активно відроджуватися. У 2006 році на місці бою під Крутами було відкрито Меморіал, присвячений героям. Щороку 29 січня по всій країні проводяться заходи на їхню честь: покладання квітів, панахиди, уроки пам’яті у школах та університетах.
Герої Крут залишаються джерелом натхнення для сучасних українських воїнів, які захищають нашу землю. Їхній подвиг нагадує, що боротьба за свободу ніколи не буває легкою, але завжди є необхідною.
Битва під Крутами — це приклад мужності, який має залишатися в наших серцях. Ці юнаки віддали своє життя за ідею, за мрію про незалежну Україну. Сьогодні ми повинні пам’ятати про них, бо їхній подвиг є частиною нашої ідентичності та історії. Герої Крут довели, що незалежність України — це цінність, за яку варто боротися. Їхня самопожертва стала символом нескореності українського народу, який завжди прагнув до свободи.
Історія вкотре повторилась, що підтверджує важливість аналізу помилок задля виправлення долі народу. За понад 100 років ординська натура північного сусіда зовсім не змінилась. У теперішньому протистоянні російський окупант однаково несе терор, масові вбивства, катування, мародерства та руйнування на українські землі. Подібно до подій понад сторічної давності сьогодні нащадки тих самовпевнених більшовиків знову погрожують «взяти Київ за декілька днів». Тож молодий цвіт української нації змушений самовіддано проливати кров за незалежність нашої держави. Чимало тих, хто сьогодні повинен навчатися, працювати і творити задля майбутнього України, відстоюють її існування як незалежної держави на полі бою. Такі епізоди нашої історії змушують усвідомити, що однієї пам’яті замало – ми маємо не лише пам’ятати і вшановувати наших Героїв, а й захищати Українську Державу на всіх фронтах, аби раз і назавжди перемогти ворога.
Пам’ятаймо, що незалежність і свобода не є дарунком, а результатом жертовної боротьби багатьох поколінь. Пам’ять про Героїв Крут закликає нас цінувати те, що ми маємо, і бути готовими боронити це від ворога.
