Злітає мелодія дивна, мов ніжна і чиста любов. Царівна пісень – Чураївна до нас повертається знов (до 400 -річчя від дня народження Марусі Чурай, напівлегендарної української народної співачки та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в
Злітає мелодія дивна, мов ніжна і чиста любов. Царівна пісень – Чураївна до нас повертається знов (до 400 -річчя від дня народження Марусі Чурай, напівлегендарної української народної співачки та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві)
У неділю, 26 січня, в читальній залі комунального закладу «Публічна бібліотека» Оржицької селищної ради відбулася чергова зустріч членів клубу за інтересами «Сива ластівка». Для гостей було підготовлено літературно - музичну скарбничку «Маруся Чурай – царівна української пісні!», яка розкрила глядачам не тільки романтичний образ Марусі, а й славетні сторінки історії українського народу XVII століття. Марусі Чурай присвячено чимало літературних творів, наприклад, балада Левка Боровиковського «Чарівниця», драма Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», драматична поема Любов Забашти «Дівчина з легенди», драма Володимира Самійленка «Маруся Чураївна», повість Ольги Кобилянської «В неділю рано зілля копала», але найвідомішим з них став історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Уривки з історичного роману Ліни Костенко лунали під час заходу. Вони розкрили перед глядачами трагічну долю гордої, талановитої дівчини. Дуже цікаво і самобутньо звучали пісні «Ой, не ходи Грицю», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю до роботи», «Засвіт встали козаченьки», навіть зараз, в сучасній манері виконання, вони не втратили своєї актуальності. Адже кохання, туга за рідною людиною, зрада, любов до Батьківщини – це вічні теми. Літературна вікторина «Пісні Марусі Чурай» узагальнила знання «сиволастівок» про легендарну поетесу та розширила читацький кругозір. Можна й нині сперечатися, чи була Маруся Чурай, чиї життя і творчість оповиті «ореолом чарів і загадковості» історичною постаттю в українській культурі, чи ні. Але незаперечним залишається одне – вона стала символом української пісні, яка була і є душею народу. Проста дівчина з Полтави лишила після себе багато ліричних пісень, які й досі користуються популярністю в народі.
