Якимович Микола: бойовий шлях і довга дорога додому
Якимович Микола: бойовий шлях і довга дорога додому
Довгі дні, тижні, місяці. Сім місяців надії, що Захисник України, дорогий батько та коханий чоловік вийде на зв’язок. Але дзвінка не було… Рідні відганяли від себе найстрашнішу думку. Були різні версії, різні припущення… Але дзвінка не було. Та ось він пролунав. Однак не від найдорожчого, а з повідомленням про результати судово-генетичної експертизи.
Старший стрілець роти охорони четвертого відділення Лубенського РТЦК та СП, сержант Якимович Микола Олександрович, житель села Савинці Оржицької громади, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, з 30 січня 2024 року вважався безвісти зниклим у районі міста Авдіївка на Донеччині.
Народився Якимович Микола Олександрович 30 січня 1976 року в селі Великі Озера Дубровицького району Рівненської області. Після школи подався у місто Луганськ, де здобував професію машиніста залізничного локомотива. Навчання перервав, бо був призваний на строкову військову службу, яку завершив у званні сержанта. Доля закинула Миколу на Оржиччину, де, закінчивши курси ДТСАФ, отримав водійське посвідчення. Тут залишився працювати водієм у місцевих господарствах, створив сім’ю. Упродовж багатьох мирних років Микола Олександрович чесно та сумлінно працював на землі, виховував дітей, дбав про родину. У 2021 році перейшов працювати до місцевої пожежної охорони Оржицької громади. З перших днів повномасштабної війни Якимович Микола був мобілізований. Служив на Чернігівщині. 20 січня 2024 року військовий підрозділ Миколи перекинули в Авдіївку, у саме «пекло»… До останнього подиху Захисник України Якимович Микола Олександрович залишився відданим Військовій присязі на вірність народові та своїй Батьківщині. Незламний. Патріот. Справжній українець. Скоро його прийме на вічний спочинок рідна батьківська земля. За неї він пролив свою кров. Його бойовий шлях був героїчним, а дорога додому довга. Від імені усієї громади висловлюємо щирі співчуття дружині Наталії, синові Олександру та дочці Ірині. Поділяємо вашу скорботу. Не забудемо Подвиг Героя. Не пробачимо ворогу його смерть. Навічно в пам`яті. Назавжди в строю.
Про дату повернення Героя буде повідомлено.
