Минзар Володимир Васильович
9 квітня 2024 року під час виконання завдання з недопущення просування противника поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, потрапивши під ворожий вогонь, загинув житель села Великоселецьке, солдат МИНЗАР Володимир Васильович, 25.06.1982 року народження. Трагічна деталь посилює почуття невимовного горя: саме 9 квітня 2024 року, у день своєї смерті, Минзар Володимир отримав сповіщення про те, що цього ж дня його молодший брат Олександр зник безвісти, воюючи на іншому напрямку фронту. Коротка та нелегка доля випала нашому Герою. Володимир зростав у багатодітній родині разом з трьома братами. Рано втративши матір, ще дитиною перебрався жити у Великоселецьке до бабусі, став її надійною опорою і підтримкою. Тут закінчив восьмирічну школу, далі навчався у Березоворудському радгоспі-технікумі, отримав фах зоотехніка. Саме про цю професію він мріяв, бо з дитинства любив тварин, спостерігав за їх поведінкою, навчався за ними доглядати. Повернувшись у село, хлопцю довелося хазяйнувати самостійно, бо, на жаль, бабусі вже не стало. Він влаштувався на колгоспну ферму, пас корів, доглядав коней. Односельці пам’ятають Володимира як дуже хорошу, світлу, щедрої душі людину. З часом Володимир влаштувався на конезавод на Черкащині та дуже радів з того, що зміг продовжити займатися улюбленою справою – доглядати тварин. Згодом доля закинула чоловіка до міста Буча на Київщині, там зустрів дружину Ольгу, там застала його і війна. Призваний за мобілізацією, Минзар Володимир Васильович. чесно та сумлінно виконував свій громадянський і солдатський обов’язок. Він загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Його подвиг залишиться навічно в пам’яті нашої громади і народу.
Слава Герою! Герої не вмирають!
