Увага!!! Хвороби птиці!!!

      Як би старанно господар не дбав про мешканців свого пташника, та, на жаль, саме навесні птицю підстерігає багато незаразних та інфекційних хвороб. Як зберегти поголів'я? Тільки дотримуючись ветеринарно-санітарних норм утримання птиці, забезпечуючи збалансовану годівлю та застосовуючи ефективні засоби лікування та профілактики.

      Основною причиною виникнення незаразних хвороб птиці є порушення умов утримання та годівлі молодняка (авітамінози, отруєння, перегрівання, переохолодження, травми тощо).

      ГІПОВІТАМІНОЗИ зумовлені нестачею в організмі ряду вітамінів (А, В, D, Е, В2, В12, РР та інші), при якій птиця втрачає апетит, відстає у рості, розвитку, стає немічною; відбувається ураження нервової системи. Для
 профілактики до раціону потрібно включати свіжу зелень, моркву, риб'ячий жир, кропиву, трав'яне і м'ясо-кісткове борошно, мінеральні речовини, пророщене зерно, дріжджі, молочну сироватку, конюшину, люцерну, свіжий сир.

      У результаті згодовування молодняку одноманітних борошнистих кормів і відсутністю в годівницях гравію, виникає АТРОФІЯ М'ЯЗОВОГО ШЛУНКА, якою найчастіше страждає 30-90-денна птиця і яка має масовий характер. У молодняка відзначається підвищена спрага, постійна потреба у прийомі корму, втрата живої маси. Для профілактики пташенят годують дробленим зерном, корм змішують з гравієм, дають дрібну трав'яну нарізку.
 Досить часто курчата хворіють КОКЦИДІОЗОМ. До кокцидіозу (кривавий пронос) найсприятливіші курчата віком від 4 до 80 днів, більшість яких хворіють у 25-45-денному віці. При цьому в основному вражаються сліпа кишка, рідше тонкий відділ кишковика. Джерелом інвазії є хвора і перехворіла птиця, яка виділяє кокцидії разом із слизом та послідом. Сприяють виникненню хвороби різкі зміни температурного режиму та вологості, стреси. Кокцидіоз небезпечний тим, що на початковому етапі його неможливо визначити, птиця довго виглядає здоровою. Кури-несучки починають менше нести яйця або повністю перестають нестися, з’являються зміни в оперенні, зникає апетит, тушки птахів набувають синюватого відтінку. У загиблих  курей шлунок в роздутому стані і заповнений рідкими каловими масами з червоними крапками. Варто звернути увагу на один особливий симптом - відростки у кишки. По виду вони схожі на надуту рукавичку. Для лікування кокцидіозу у курей ефективні тільки хімічні препарати. Їх додають в корм або воду.

       Інфекційні захворювання найнебезпечніші, оскільки, здатні швидко поширюватись, викликати високий відсоток смертності, завдавати значних економічних збитків.

      ХВОРОБА ГАМБОРО (інфекційний бурсит курей) -  висококонтагіозне захворювання курчат до 130-добового віку. Збудник може передаватися з кормами, обслуговуючим персоналом, дикими птахами. Важливе значення у поширенні інфекції має тривале вірусоносійство (2-3 місяці). Першими ознаками є пронос, який супроводжується виділеннями водянистого посліду жовто-білого кольору. Хворі курчата пригнічені, скупчуються, пір'я скуйовджене, брудне, особливо навколо клоаки. Найхарактерніші патологічні зміни у загиблих курчат виявляють у фабрицієвій (клоакальній) сумці (вона вишневого, кольору збільшена у 2-3 рази).

ХВОРОБА НЬЮКАСЛА (псевдочума птиці) – відноситься до захворювань вірусної етіології, тобто виникає внаслідок циркуляції вірусу в організмі птиці. Водоплаваюча птиця не хворіє. Летальність при даному захворюванні становить від 60 до 90 %, сприйнятливі всі вікові групи птиці.

Після проникнення вірусу в організм він починає швидко розмножуватись і кров’ю розноситься по всьому організму. Характерним проявом даного захворювання у курчат являється ураження дихальних шляхів. При надгострому перебігу птиця гине через 1-3 години і при цьому не встигають розвинутися будь-які характерні ознаки хвороби. При гострому перебігу хвора птиця довго стоїть або сидить з опущеною головою, напівзаплющеними очима, скуйовдженим пір’ям та звислими крилами. Птиця дихає з відкритим дзьобом, під час вдиху чути характерне киркання та хрипи. Розвиваються нервові явища: судоми, порушення координації рухів, повний або частковий параліч ніг і крил, сручування шиї, загинання пальців усередину. Тривалість хвороби 1-4 доби, летальність – 90 %. Лікування при даному захворюванні не проводиться, хвору і підозрілу в захворюванні птицю забивають і спалюють, щоб запобігти поширенню збудника інфекції. Для попередження виникнення даної хвороби птицю вакцинують.

ПУЛОРОЗ (сальмонельоз) переважно уражає курчат та індичат. У хворого молодняка втрачається апетит, з’являється млявість, скуйовдження оперення, крила опущені. Пташенята скупчуються у темних місцях. Джерелом є перехворілі кури - бацилоносії, що несуть інфіковані яйця, з яких при інкубації виводяться вже хворі курчата.

ПАРАТИФ характерний для молодняка до 20-денного віку, хвороба перебігає гостро, смертність сягає до 80 %. Шляхи передачі: через яйце, аліментарний та аерогенний.

КОЛІБАКТЕРІОЗ - інфекційне захворювання всіх видів свійської птиці. У молодняка захворювання протікає гостро. Спостерігаються такі ознаки: пригнічення, спрага, пронос, важке дихання, чхання, хрипи. Загибель настає через кілька годин.

    До небезпечних хвороб водоплавної птиці відноситься і ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ КАЧЕНЯТ, який характеризується ураженням печінки та високою смертністю. Найсприятливіші до неї каченята віком 1-20 днів. Основний шлях передачі збудника вірусного гепатиту каченят - через яйце. При гострій формі швидко наростає пригнічення, потім каченята падають на бік, повільно перебирають лапками і гинуть. Для профілактики використовують вірус-вакцину для вакцинації добового молодняка каченят.

ВІРУСНИЙ ЕНТЕРИТ ГУСЕЙ - вірусне захворювання з ураженням шлунково-кишкового тракту. Смертність серед гусенят до місячного віку становить 60-100%. Джерелом інфекції є хворі гусенята, перехворілі гуси - вірусоносії, інкубаційні яйця, отримані від перехворілих гусей. Для  профілактики використовують вакцину проти вірусного ентериту гусей.

Схема профілактики та лікування птиці

Лубенське районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області