Сула -смарагдова прикраса Оржиччини (до Всесвітнього дня водно-болотних угідь)
2 лютого відзначається день Всесвітній день водно-болотних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією - першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Рамсарська конвенція про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів», була підписана в 1971році у місті Рамсар, Іран, у подальшому були внесені правки у 1987 р. у місті Реджайна, Саскачеван, Канада. Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, під водно-болотними угіддями розуміють «райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм — природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів.
13 відсотків території Оржицької селищної ради займають саме водно-болотні угіддя у заплавах річок Оржиця, Сула, Сліпорід, Чумгак та інших малих річок, що протікають Оржиччиною.
Пониззя річки Сули і після створення Кременчуцького водосховища залишається одним із найбагатших у природному відношенні регіонів Подніпров’я. У результаті підтоплення гирлової ділянки Сули сформувалась значна за площею Сулинська затока з різноманітними біотопічними умовами. Регіон пониззя Сули підтримує життєдіяльність значної кількості рослин та тварин, які охороняються на міжнародному, національному та регіональному рівнях. З урахуванням цього, Національному природному парку «Нижньосульський» надано статус офіційно номінованого кандидата на вступ в Смарагдову мережу Європи.
У фауністичному відношенні Сулинська затока є однією з найбільш цінних та багатих ділянок Подніпров’я. Дуже важливим воно є для водно-болотних та навколоводних тварин, особливо для водно-болотних птахів, як дуже важливе місце гніздування і зупинки під час сезонних міграцій. Надзвичайно важливе значення пониззя р. Сули має також для збереження рідкісних та зникаючих видів тварин. На сьогодні в пониззі річки Сули зареєстровано 10 видів земноводних, 6 видів плазунів, птахів-221 видів (додаток 3), з яких 194 види виявлені на території регіону в останні п’ять років. З них 10 видів – осілі, 73 види – зимують та 9 – залітні, а всі інші здійснюють сезонні перельоти або кочівлі.
З моменту створення Кременчуцького водосховища, пониззя річки Сули, зазнало змін та значного рівня трансформації. На сучасному етапі це деградована екосистема, яка з року в рік піддається всезростаючому впливу антропогенного чинника та природніх факторів, зокрема, заростанню, заболочуванню, обмілінню. Сулинська затока є унікальною цілісною водною екосистемою, яка функціонує в зоні значного антропогенного навантаження і потребує спеціальних заходів щодо збереження її природних комплексів та біорізноманіття, є важливим елементом Дніпровського екологічного коридору. Затоку також віднесено до складу ключових орнітологічних територій України.
За матеріалами вебсайту НПП «Нижньосульський» https://nppns.at.ua/news/vodno_bolotni_ugiddja_ponizzja_richki_sula/2018-02-02-530 
