Мишоподібні гризуни та боротьба з ними

  • 129

 

Мишоподібні гризуни займають значне місце серед всього розмаїття шкідників. Як і решта представників тваринного світу вони відіграють роль у природних екологічних системах.

Найбільшої шкоди мишоподібні гризуни наносять аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. До них належать шкідники класу ссавців з родин мишей та хом’якоподібних. 

На території Полтавської області поширено такі види мишей: хатня (поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги), лісова (зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях) і миші польова полівка, водяна полівка. Полівок існує безліч видів в залежності від географії проживання. Проте не потрібно полівок плутати з мишами. Це зовсім інша тварина, хоча зовні вони і схожі. Вона має досить довгий хвіст, вкритий лусками з рідкими волосками. Шкурка полівки має рудувато-бурий відтінок, а на черевці переважає білий колір. Як правило, уздовж хребта проходить темна смуга. 

Миші вибирають місця з високою травою на ділянці. Влітку вони в’ють гнізда в траві і чагарнику і вирощують потомство. Взимку гризуни перебираються в будинки, де зможуть перезимувати в теплі. Цей вид веде нічний спосіб життя – вдень тварини відпочивають, а вночі проявляють активність. Полівки не впадають в сплячку у зимовий період, тому в пошуках їжі відправляються в людське житло або обгризають кору на нижній частині дерев і чагарників. 

Водяна полівка має притуплену морду, короткий хвіст до половини тіла та не такі стирчаті, як у мишей вуха. Живе біля джерел води – біля рік, озер і ставків. Під час повноводдя водяна полівка покидає ріку, вважає за краще жити на луках і городах. Основна їжа цих тварин – зелені частини та коріння рослин, які ростуть по берегах водойм. Завдає значної шкоди молодим садам, та молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. На картопляних полях восени полівка виносить бульби з-під кущів. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута. 

Серед полівок найбільш поширені сіра звичайна. Звичайна полівка риє неглибокі нори, які мають два-три виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16-22 дні після народження. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, сіра полівка зимує у скиртах соломи й сіна, розмножується протягом теплого періоду і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. Якщо земля вкривається снігом, то полівки роблять ходи під ним, не виходячи на поверхню. Під снігом живляться сходами озимих зернових. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30-40 см) нори, восени можуть мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. 

Для збереження сходів озимих зернових та ріпаку треба провести своєчасне обстеження сільськогосподарських культур на виявлення та знешкодження гризунів. Миші з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишовидних гризунів. 

Захист посівів озимих сільськогосподарських культур, багаторічних трав від мишовидних гризунів починають з осені за наявності 3-5 жилих колоній на 1 га.. Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність колоній нір на визначеній ділянці. Сільгоспвиробникам слід постійно проводити обстеження посівів озимих культур та багаторічних трав з метою визначення початку їх заселення та контролю розвитку шкідників. Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обов’язково застосувати біологічний метод боротьби або хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

 

 

    Провідний спеціаліст

  відділу фітосанітарної безпеки 

Лубенського районного управління

Головного Управління Держпродспоживслужби

в Полтавській області                                                                       Олексій ГАЛАГАН