Вакцинація від COVID-19: 15 найпоширеніших запитань

  • 207

1. Як працюють вакцини проти COVID-19?

Вакцини працюють, імітуючи збудника інфекції – віруси, бактерії або інші мікроорганізми, які можуть спричинити захворювання. Це «навчає» нашу імунну систему швидко та ефективно реагувати на збудник.

Як правило, через щеплення вводять ослаблену форму збудника інфекції, що дозволяє нашій імунній системі формувати пам’ять про неї. Таким чином, наша імунна система може швидко розпізнати та боротися з інфекцією, перш ніж вона захворіє. Саме так розробляються деякі сучасні кандидатні вакцини проти COVID-19.

При розробці інших потенційних вакцин використовуються нові підходи: йдеться про так звані вакцини на основі матричної РНК, вони ж — мРНК-вакцини. Замість того щоб вводити антигени (речовини, які змушують нашу імунну систему виробляти антитіла), РНК та ДНК-вакцини дають нашому організму необхідний генетичний код, і наша імунна система виробляє антигени сама. Технологія мРНК-вакцин не нова: вчені її вивчали десятиліттями. мРНК-вакцини не містять живого вірусу і не втручаються в ДНК людини.

2. Чи є вакцина від коронавірусу безпечною?

Кожна країна має регуляторні органи, які контролюють безпеку та ефективність вакцин перед їх широким використанням. В усьому світі ВООЗ координує низку незалежних технічних органів, які перевіряють безпеку вакцин до і навіть після їх запровадження. Вакцини, схвалені для використання ВООЗ, пройшли суворі тести та клінічні випробування, перш ніж показати, що вони безпечні та ефективні в подоланні пандемії. Незважаючи на те, що вакцини проти COVID-19 розробляються дуже швидко, вони зможуть отримати необхідні дозволи регуляторних органів лише якщо вони відповідають суворим стандартам безпеки та ефективності.

Для ЮНІСЕФ безпека дітей та їхніх сімей є найвищим пріоритетом. Це стосується і поставок вакцин.

3. Як вдалося так швидко розробити вакцини проти COVID-19?

Завдяки безпрецедентним інвестиціям та глобальному співробітництву вчені змогли розробити вакцини проти COVID-19 у рекордні строки, дотримуючись при цьому суворих стандартів, заснованих на принципах доказової медицини.

Нині (станом на 4 травня 2021 року) триває розробка ще понад 200 вакцин-кандидаток (96 перебувають на клінічному етапі та 184 — на доклінічному етапі розробки).

4. Яку з вакцин проти COVID-19 краще обрати?

Усі вакцини, схвалені для використання ВООЗ, мають високу ефективність у запобіганні важкому перебігу захворювання на COVID-19, госпіталізації і смерті. Тому найкращою вакциною є та, що зараз доступна для вас!

5. Чи захищатимуть вакцини проти COVID-19 від нових варіантів вірусу?

Згідно із розрахунками ВООЗ, схвалені на сьогодні вакцини забезпечують щонайменше певний захист від нових варіантів вірусу.

Експерти в усьому світі безперервно вивчають, як нові мутації вірусу впливають на його поведінку й на ефективність вакцин проти COVID-19.

Якщо будь-яка з вакцин виявиться менш ефективною проти одного або кількох із цих варіантів, буде доцільно змінити її склад. Тоді вакцина буде дієвою і проти нових варіантів вірусу. У майбутньому, можливо, потрібно буде оновити схему вакцинації, наприклад, внести зміни у введення другої дози.

А тим часом важливо вакцинуватися та продовжувати вживати запобіжних заходів щодо поширення COVID-19, таких як дотримання фізичної дистанції, носіння масок, провітрювання приміщень, регулярне миття рук та звернення за медичною допомогою за появи перших симптомів, — це допоможе зменшити шанси того, що вірус мутуватиме.

6. Чи потрібно вакцинуватися тим, хто вже перехворів на COVID-19?

Так. Навіть якщо ви вже перехворіли на COVID-19, щеплення робити потрібно. Хоча в людей, котрі одужують від COVID-19, може виробитися природний імунітет до вірусу, поки невідомо, як довго і наскільки добре він захищатиме. Вакцини забезпечують надійніший захист.

7. Чи потрібно буде повторювати вакцинацію щороку?

Сьогодні маємо інформацію, що імунітет після щеплення від COVID-19 зберігається пів року. Варто враховувати, що вакцини створені нещодавно і їх іще продовжують досліджувати, зокрема вивчають імунітет, який вони формують. Можна навіть сказати, що ми всі є свідками цих досліджень.

8. Чи можна вакцинуватися проти COVID-19, якщо я годую грудьми?

Наразі дослідники вивчають особливості вакцинації проти COVID-19 у жінок, котрі годують грудьми, але інформація про це поки що обмежена. ВООЗ рекомендує робити щеплення, якщо жінка, яка годує груддю, входить до пріоритетної групи для вакцинації, наприклад, коли вона — медичний працівник. Після введення вакцини грудне вигодовування можна продовжити, адже воно є одним з найкращих способів захистити дитину від інфекцій та допомогти їй залишитися здоровою.

9.Чи впливають вакцини проти COVID-19 на репродуктивну здатність (здатність мати дітей)?

Ні, не впливають. Можливо, ви бачили помилкові твердження в соціальних мережах, але немає жодних доказів того, що будь-яка вакцина, включаючи вакцини проти COVID-19, може вплинути на жіночу або чоловічу фертильність. Якщо ви зараз плануєте вагітність, вам не потрібно їй запобігати після отримання вакцини проти COVID-19.

10.Чи має моя дитина отримати вакцину проти COVID-19?

Імунна система дітей відрізняється від системи дорослих і може суттєво відрізнятися залежно від їх віку. Наразі затверджені ВООЗ вакцини проти COVID-19 не рекомендуються особам віком до 16-18 років (залежно від вакцини), навіть якщо вони належать до групи високого ризику. Діти не були включені в початкові випробування вакцин проти COVID-19, тому зараз дані про безпеку чи ефективність вакцин для дітей віком до 16 років обмежені або відсутні. Потрібні додаткові дослідження, і ми будемо оновлювати рекомендації, відповідно до результатів досліджень.

Однак важливо переконатися, що ваша дитина продовжує регулярно отримувати рутинні щеплення. Прочитайте, як це зробити безпечно.

11.Чи безпечне щеплення від COVID-19 для літніх людей, які часто мають хронічні захворювання?

Групою ризику щодо COVID-19 робить людей не вік, а те, що літні люди мають хронічні захворювання. Що більше їх, то більше людина потребує вакцинації від COVID-19 та грипу, пневмококової інфекції, щоб захиститися від тяжкого перебігу коронавірусного захворювання або ймовірної смерті від нього. Адже вже відомо, що пацієнти, у яких є діабет або інші захворювання, від COVID-19, на жаль, гинуть частіше і швидше, ніж люди без цих хвороб, і що лікувати їх набагато тяжче.

Вакцини від COVID-19 були винайдені передусім для людей літнього віку з усім їхнім «букетом» хронічних захворювань. Тож вакцинувати людей із хронічними захворюваннями безпечно. І робити це потрібно, щоб вони менше наражалися на ризик загинути через COVID-19. Наприклад, у Канаді першими вакцинували навіть не медпрацівників, а тих, хто мешкає в будинках для літніх людей, і тих, хто доглядає за ними, адже найбільша смертність від COVID-19 була зафіксована саме серед людей похилого віку.

12.Чи можна вакцинувати людей із онкологічними хворобами?

Так. Ці люди перебувають у групі ризику і можуть мати важкий перебіг захворювання на COVID-19 або померти. Вакцини не можуть спричинити захворювання навіть на тлі імуносупресії, бо не є живими «повноцінними» вірусами.

Втім, імуносупресія може означати, що вакцинація не матиме належного ефекту. Незважаючи на це, якщо у вас буде можливість зробити щеплення, краще вакцинуватися — це шанс захиститися.

13. Як вакцинують проти COVID-19 людей із автоімунними / системними захворюваннями?

Застереження у випадку вакцинації людей із імуносупресією пов’язані не з безпекою (можливими реакціями на вакцину), а з ефективністю вакцинації для них. У таких людей імунна відповідь на вакцину може бути не оптимальною. Незважаючи на це, людям із імуносупресією рекомендується вакцинуватися від COVID-19 і скористатися шансом на захист, оскільки захворювання на COVID-19 може бути для них смертельним. Тим пацієнтам, які ще не отримують лікування, рекомендують отримати щеплення за два тижні до початку планової імуносупресивної терапії.

14. Як вакцинують проти COVID-19 людей із серйозними порушеннями згортання крові (коагулопатіями)?

Для вакцинації людей із серйозними порушеннями згортання крові (коагулопатіями) використовують тонку голку (розмір 23G або й менший), після введення вакцини сильно натискають на місце введення (без тертя) протягом щонайменше 2 хвилин.

Пацієнту або членам сім’ї, батькам обов’язково повідомляють про ризик розвитку гематоми від ін’єкції.

15. Які реакції на вакцину можуть бути?

Може бути підвищення температури, лихоманка, біль та/або почервоніння в місці ін’єкції після першої дози. Для деяких вакцин більш вираженою є реакція після введення другої дози.

Одні вакцини викликають реакції у молодших людей, а інші — у старших.

Тяжка алергічна реакція — анафілактичний шок — на вакцину вкрай рідкісна. Вона може проявитися в перші секунди чи хвилини після щеплення. Саме тому вас попросять затриматися в пункті щеплення ще пів години, щоб у разі серйозної алергічної реакції (анафілактичного шоку) вам надали вчасну і правильну медичну допомогу.

За матеріалами UNISEF

Нагадаємо, на Полтавщині, як і в усій Україні, триває п’ятий і найбільш масштабний етап вакцинації проти COVID-19. Це означає, що будь-хто від 18 років доступно й легко може отримати щеплення.

Усе, що потрібно знати про вакцинацію від COVID-19 на Полтавщині за посиланням: https://www.adm-pl.gov.ua/.../use-shcho-potribno-znati...