Протруєння насіння – запорука високих врожаїв

  • 214

Хліборобам важливо пам’ятати, що насіння багатьох сільськогосподарських культур є джерелом інфекції, яке має низку збудників хвороб різної природи як усередині (наприклад, летюча сажка зернових колосових культур), так і на поверхні насіння (спори, плодові тіла), а також в насіннєвій оболонці (міцелій грибів, бактеріальні клітини. За висівання ураженого насіння ці чинники призводять до його загибелі чи ослаблення рослин у період сходів, а згодом і до ураження дорослих рослин гельмінтоспоріозами, фузаріозами, аскохітозами та інше.

Основним способом боротьби з патогенами є обробіток посівного матеріалу протруйниками.

Фунгіцидні протруйники захищають від хвороб, які викликають гриби і бактерії (кореневі гнилі, сажка, снігова пліснява).

Інсектицидні - від шкідників, які пошкоджують насіння, сходи, знищують коріння культур (цикадки, злакові мухи, хлібна жужелиця, совка). Інсектофунгіцидні об’єднують у собі властивості інсектицидних і фунгіцидних протруйників.Перед їх використанням слід очистити насіння основної культури від зернової луски та пилу, оскільки вони поглинають велику кількість препарату, і тому насіння висівної культури не протруюється достатньою мірою. Якщо не провести ретельного очищення насіння, то кількість необробленого може досягати 15–20%. Сучасний спектр способів протруювання містить такі варіанти: сухе, напівсухе, мокре та протруювання зі зволоженням. Кожний з них має і переваги, й недоліки.

Історично першим було саме мокре протруєння. Сухе протруювання полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насіння сухих порошкоподібних препаратів. Основний недолік способу – низька біологічна ефективність через слабке прилипання протруйника до насінини й утримання на ній (нині залучають прилипачі). Отже, сухий спосіб є найпростішим за виконанням. Тож і застосовують його вже понад сто років.

У другій половині ХХ сторіччя з’явився спосіб протруювання із зволоженням. Він полягає в нанесенні на поверхню насіння суспензій, розчинів або порошкоподібних протруйників з одночасним чи подальшим змочуванням водою в розрахунку 5-15 літрів на тонну насіння. Застосування цього методу дало змогу практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати завдяки правильному дозуванню рідини, наносити одночасно з пестицидом макро- і мікродобрива, регулятори росту тощо. Важливим досягненням стало й зменшення небезпеки для сільськогосподарських працівників під час здійснення захисного заходу.Нині, щоб зробити правильний вибір серед різноманіття препаратів, представлених на сьогодні на українському ринку в першу чергу слід звертати увагу на оригінальну формуляцію препарату, діючу речовину та її вміст. Протруювання насіння хімічними протруйниками проводиться з метою інтегрованого захисту рослин. Це дозволяє захистити насіння та проростки від шкідників, які пошкоджують насіння, корені та надземні частини рослини на ранніх етапах розвитку.

Найкращими є протруйники, які містять в собі два або більше компонентів, тобто діючих речовин, тим самим захищають рослину від максимально широкого спектру хвороб.

Також потрібно максимально чітко дотриматись рекомендацій виробника щодо застосування протруйника. Необхідно готувати робочий розчин препарату повністю за дотриманням «рецепту» від фірми-виробника, (температура води, кількість препарату на тону і т.д.).

Розвиток ґрунтових шкідників залежить від багатьох як ґрунтових так і погодних умов, але захист від яких є досить значущим і є обов’язковим до виконання. Тому для захисту врожаю треба обирати якісні інсектициди.При виборі інсектицидного протруйника варто звернути увагу на його пролонговану дію. Насамперед, це необхідно для виконання основної задачі препарату – захисту рослини протягом всього періоду осінньої вегетації. Важливою є робота з протруйниками в оптимальних часових межах від обробки насіння до його висіву.

Варто зазначити, що протруювати слід лише ту кількість матеріалу, яка потрібна для сівби. При необхідності короткочасного зберігання протруєне насіння повинне знаходитися у мішках зі щільної тканини в окремих складах для посівного матеріалу.

Провідний спеціаліст відділу фітосанітарної безпеки

Лубенського районного управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області

Олексій ГАЛАГАН