Увага - мошка-кровопивця!

  • 2916

 

Увага - мошка-кровопивця! 

З настанням теплої погоди і  підвищеної  вологості на  початку червня  можливе загострення епізоотичної ситуації по симуліотоксикозу тваринЗбудником цього захворювання є мошка Simulium, якої відомо більше 900  видів.  А до мошки додаються ще й комарі, мокриці, москіти, кліщі. І це  ще  неповний перелік кровопийних комах, що дошкуляють всім у полях, лісах, садах і парках. Наразі у них сезон розплоду. Це – їх час. Треба зважати і на той факт, що в цьому році весна пізня, вологи багато і чисельність комах надзвичайно зросла. А їх агресивність закономірна: мало часу на розплід і продовження роду. Мошки мешкають там, де є водойми з проточною водою. Вони є одним з компонентів гнусу, що нападають на людей і сільськогосподарських тварин. Слина мошок містить сильну гемолітичну отруту. Також мошки небезпечні як проміжні господарі онхоцеркоза великої рогатої худоби і механічні переносники небезпечних хвороб тварин (сибірка, бруцельоз, енцефаліт, інфекційна анемія коней, міксоматоз кролів, анаплазмоз, сетаріоз, філяріоз, та ін.) та хвороб спільних для тварин і людей (дирофіляріоз, туляремія, малярія та ін.).

Мошки — це денні комахи, максимально активні вранці і на заході сонця. Визначальним  фактором є температура: вночі завжди  холодніше і тому мошки ховаються.  Активні вони за температури від 8 до 30°C. Крім того, на поведінку мошок та  інших кровопивних комах  впливає вітер, який при швидкості 1–2 м/с перешкоджає нападам на тварин і людей. Як і у комарів, п’ють кров тільки самки, так як це джерело білків, необхідних для відкладання яєць. Самці п’ють виключно нектар рослин. Самки також харчуються нектаром, отримуючи з вуглеводів необхідну енергію. Яйця більшості видів мошок не розвиваються якщо самка не попила крові. Шукаючи свою жертву, самки використовують нюх і зір. Ще здалеку вони чують запах тварини і видихаємого нею вуглекислого газу. На близькій відстані комахи використовують зір, нюх і терморецепцію ( мошки п’ють кров тільки у теплокровних). Самки мошок після запліднення і насичення кров’ю ссавців відкладають в річки, струмки і проточні канави до 800 яєчок кожна. Коли личинки вилупились, вони прикріплюються до стовбурів і листя рослин, що омиваються водою. Далі, пройшовши стадію лялечок (через 5-6 тижнів), з них виходять мошки, які локалізуються в прибережних рослинах або заносяться вітром на значні відстані.

У величезній кількості (в період масового льоту на тварину за 1 хвилину може нападати понад 1000 самок) мошки нападають на пасовищі на тварин і, локалізуючись на більш ніжних ділянках шкіри, живляться їх кров’ю. Все це викликає спочатку інтенсивне занепокоєння тварин, набухання стінок кровоносних судин  шкіри в місцях укусів. Далі з’являється пригнічення, сильне слиновиділення, збільшення лімфатичних вузлів, набряки  підгруддя і підщелепового простору, важка задишка, розлад обмінних процесів і дистрофічні зміни в багатьох органах і тканинах. Дуже важливою є своєчасна кваліфікована ветеринарна допомога, тому що стан сильно уражених тварин різко погіршується, виникає серцева недостатність або асфіксія внаслідок набряку легенів, що веде до загибелі протягом 12 годин. Відомі випадки коли тварини гинуть від удушення в результаті потрапляння значної кількості гнусу в дихальні шляхи.

Лікування. При виявленні хворих на симуліотоксикоз тварин, їх ізолюють із загального стада під накриття або у приміщення. Із шерстного покриву видаляють мошок, обтираючи тіло тварин ганчіркою, змоченою у холодній воді. Для лікування застосовують антитоксичні засоби та підтримуючу терапію. Місця масових укусів обробляють маззю іхтіоловою 10%, яка володіє протизапальними та частково репелентними властивостями.Для зменшення набряків також застосовують мазь календулову або препарат «Фітосепт» (мазь для доїння), виготовлений на її основі, що забезпечує протизапальний ефект протягом доби. Перед випасанням  рекомендується обробляти шкірно-волосяний покрив тварин 0,5% водяним розчином бутоксу з нормою витрати 0,5-1 л на молодняк, 1,5-2,0л — на дорослу тварину. Можна обробляти поверхню шкіри 9% розчином оцтової кислоти або сумішшю оцтової кислоти і 40% спирту у співвідношенні 1:1. Також проти мошок можна застосувати і народний метод. Листя та корінь лопуха перекручують через м’ясорубку і додають один до одного в пропорції кухонної солі, і цією масою змащують вуха, голову, над очима, підборіддя, весь хребет тварині. Вим’я корів змащують будь-яким жиром (тільки не диких тварин).

 Профілактика та заходи боротьби. В період масового виплоду мошок необхідно тварин періодично обробляти інсектицидними засобами і репелентами (неостомазан, байофлай пур-он, ектосан–плюс, інсектозол, флайстоп). Літні табори і загони організовувати на відстані 1 - 1,5 км від боліт, заболочених лісів і чагарників, низин та інших місць виплоду комах. Для випасу тварин необхідно використовувати час найменшої активності комах. У періоди високої активності гнусу тварин тримають в приміщеннях, в дверях і вікнах яких встановлюють сітки. На віддалених пасовищах роблять захисні тіньові навіси. Для винищення комах внутрішні і зовнішні поверхні тіньових навісів та приміщень обробляють інсектицидами. У відкритих загонах і на стоянках під час відпочинку тварин застосовують інсектицидні дими (шашки – Циперметрин (таблетка), «Сіті», «Єрмак», «Вихор», «Домбай» і ін.). При виборі препаратів для обробок тварин, необхідно звертати увагу на їх високу інсектицидну ефективність, низьку токсичність для тварин і людей та тривалість дії.
 


Оржицьке управління Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області