22 ТРАВНЯ ВІДЗНАЧАВСЯ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БІОЛОГІЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ
20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття (Резолюція 55/201).
Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду та ін.
У 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Конвенція про біологічне різноманіття. Під поняттям «біорізноманіття» розуміють сукупність усіх видів живих організмів (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.
Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізації положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство екології та природних ресурсів України.
Тематика цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття спрямована на покращення розуміння значення біорізноманіття та важливості його збереження. Зазначена подія в цьому році відбуватиметься під гаслом «Ми - частина рішення», що є продовження минулорічної теми «Наші рішення - в природі».
Головне завдання Міжнародного дня біологічного різноманіття — звернути увагу громадськості на проблему безповоротного зникнення на Землі багатьох представників флори і фауни. Біологічне різноманіття нашої планети продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі роки можуть погіршитися.
Закликаємо кожного, хто небайдуже ставиться до майбутнього планети Земля, зробити все, щоб біологічне різноманіття збереглося в його найчисельнішому та природному вигляді якомога довше.
Довідково. Темпи зникнення рідкісних видів є надзвичайно високими.
За останні 400 років планета втратила близько 100 видів лише хребетних тварин. На цей час приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення. Зникаючими називають види, чисельність яких стрімко зменшується або вже досягла критичного рівня в межах свого ареалу.
В Україні внаслідок господарювання, особливо за останнє століття, значно змінилися ландшафти та середовища існування. Різко зменшилася площа, зайнята природними середовищами – до 29%, у т. ч. лісами – до 14,3% території країни, було практично знищено степ як природний біом, значних змін зазнали гідрологічні умови території у зв’язку з будівництвом рівнинних гідроелектростанцій та створенням водосховищ, осушенням боліт Полісся та обводненням степу. Спостерігається антропогенне забруднення значних територій, зокрема важкими металами, радіонуклідами, стійкими органічними сполуками, є прояви девастації та синантропізації екосистем, що загрожує втратою гено-, цено- та екофонду.
У той же час Україна має багату флору і фауну, яка налічує понад 25 тис. видів рослин (5100 судинних рослин, більше ніж 15 тис. грибів і слизовиків, понад 1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис. водоростей) і 45 тис. видів тварин (понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. інших членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих червів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів серед більш ніж 44 тис. безхребетних, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців із хребетних) та характеризується певним ендемізмом і реліктовістю.
Щорічне відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття – чудова нагода ще раз згадати про необхідність збереження біорізноманіття та усвідомити відповідальність за збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх та прийдешніх поколінь.
