Не повернувся з бою: громада втратила воїна КОБУ Руслана Олександровича
Знову непоправна втрата. Знову чорна звістка прийшла до нашої громади...
З глибоким сумом повідомляємо, що 01 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув наш земляк, уродженець села Новий Іржавець, житель села Онішки, мужній воїн, старший стрілець-вогнеметник підрозділу морської піхоти Коба Руслан Олександрович.
Руслан народився 27 жовтня 1990 року в селі Новий Іржавець. Його доля не була легкою від самого дитинства. Він рано залишився круглим сиротою. Навчався спочатку у Староіржавецькій школі, а згодом у Кобеляцькій школі-інтернаті. Життя змусило його швидко подорослішати, самостійно долати труднощі та прокладати власний шлях.
Здобувши фах муляра у професійно-технічному училищі села Красногорівка, Руслан прагнув улаштувати своє життя. У 2013 році, отримавши державну підтримку як сирота, придбав будинок у селі Онішки, де й проживав до дня мобілізації.
Його життєва дорога була непростою. Доводилося шукати заробітку деінде, долати побутові труднощі. Не склалося і сімейне життя. Але попри всі випробування долі Руслан залишався доброю, щирою та незлобивою людиною. Він завжди був готовий допомогти рідним і близьким, підтримати словом і ділом, не відмовляв тим, хто звертався по допомогу.
17 липня 2023 року Руслан став до лав захисників України. Саме на війні він повною мірою проявив свій характер — мужній, стійкий, відданий військовій присязі та Україні. Він чесно і сумлінно виконував свій обов’язок, користувався заслуженою повагою серед побратимів та командирів.
За мужність, відвагу та сумлінне виконання військового обов’язку Руслан був нагороджений пам’ятною медаллю «Захисник рідної землі» та відзнакою «Іду на Ви».
Восени 2024 року воїн зазнав поранення. Після лікування він не залишив службу, а повернувся до свого підрозділу, до побратимів.
Свій останній бій солдат Коба Руслан Олександрович прийняв 01 червня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.
Сьогодні важко знайти слова, які могли б загоїти біль втрати. Людина, яка з дитинства звикла покладатися лише на себе, яка вистояла перед життєвими негараздами, не зламалася під тягарем випробувань і мужньо боронила рідну землю, віддала за Україну найдорожче — власне життя.
Від імені Оржицької громади висловлюємо щирі та глибокі співчуття братові загиблого Героя Артему, який нині перебуває в лавах Збройних Сил України, дядькові Валентину, тітці Катерині, троюрідній сестрі Ірині, троюрідному братові Сергію, однокласникам, односельцям, побратимам та всім, хто знав Руслана. Нехай світла пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях усіх, кому він був дорогий.
За волею рідних Кобу Руслана Олександровича поховають у селі Новий Іржавець поруч із батьками.
Про дату та час зустрічі полеглого Захисника і чин поховання буде повідомлено додатково.
Вічна пам’ять Герою. Вічна слава Захиснику України.
