Ефективна шкільна мережа в громаді: як забезпечити доступ до якісної освіти учнів периферійних сіл, підвищити якість освіти та зберегти злагоду під час оптимізації шкільної мережі
Ефективна шкільна мережа в громаді: як забезпечити доступ до якісної освіти учнів периферійних сіл, підвищити якість освіти та зберегти злагоду під час оптимізації шкільної мережі
21 липня 2025 року на засіданні виконкому селищної ради начальник відділу освіти Наталія Стасенко представила новий план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Оржицької селищної ради на 2025-2027 роки. Попередній план оптимізації закладів загальної середньої освіти Оржицької селищної ради на 2024-2027 роки, затверджений рішенням виконавчого комітету Оржицької селищної ради від 27.09.2023 № 3, частково виконаний, частково втратив актуальність у зв’язку зі змінами у чинному законодавстві.
Отже, Законом визначено типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні:
- початкова школа – забезпечує здобуття початкової освіти;
- гімназія – забезпечує здобуття базової середньої освіти (навчання до 9 класу);
- ліцей – забезпечує здобуття профільної середньої освіти (10-12 класи).
Перепрофілювання закладів освіти має завершитись до 01.09.2027 року.
Відтак на сьогодні перед органами місцевого самоврядування гостро стоїть питання про завершення процесу трансформації мережі закладів загальної середньої освіти, оскільки це так чи інакше веде до закриття закладів, чому з усіх сил противиться і громадськість, та й влада неохоче ступає на цей крок.
В Оржицькій громаді процес трансформації шкіл розпочався з 2021 року, коли ЗОШ І-ІІ ступенів та ЗОШ І ступеня були перепрофільовані у гімназії та початкові школи.
Законодавець виставляє нові вимоги чинними наказами та нормативно-правовими актами, відповідно до яких з 1 вересня 2027 року у громаді має бути заклад, що надає профільну середню освіту – ліцей. За концепцією Нової української школи у ліцеї має бути чотири класи і не менше 100 учнів на паралелі. Цих вимог можна дотриматись шляхом перепрофілювання до 1 вересня 2027 року опорного закладу «Оржицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені І.Я.Франка Оржицької селищної ради Полтавської області» в академічний ліцей, у той же час не зможуть надавати повну середню освіту Денисівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені В.В.Лесевича та Чевельчанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (ці школи стануть гімназіями)
У зв’язку з цим перед громадою постає новий виклик: потенційних учнів 10 класу (це учні 9 класу 2025-2026 навчального року) необхідно забезпечити підвезенням до майбутнього Оржицького ліцею. Для цього необхідно придбати як мінімум два шкільних автобуси.
Ще один виклик пов’язаний із забезпеченням педагогів заробітною платою. Якщо на сьогодні фінансування зарплати вчителям здійснюється за рахунок державного бюджету, яке надходить до місцевого бюджету у вигляді субвенції то, згідно зі змінами в законодавстві, за рахунок державної субвенції НЕ здійснюватиметься фінансування закладів загальної середньої освіти (крім початкової школи), кількість учнів у яких становитиме: з 01.09.2025 року менше 45 осіб, з 01.09.2026 року – менше 60 осіб.
У зону ризику з 01.09.2025 року потрапляє Яблунівська гімназія, в якій навчається 42 учні, з 01.09.2026 року - Круподеринська гімназія (47 учнів), Тарасенківська гімназія (50 учнів), Лукімська гімназія (52 учні), Чутівська гімназія (54 учні). Якщо зазначені заклади не будуть реорганізовані чи перепрофільовані, то видатки на виплату заробітної плати педагогічних працівників, доплати, встановлені урядом, та харчування учнів 1-4 класів має взяти на себе орган місцевого самоврядування.
У випадку, якщо на 01.09.2025 року у Яблунівській гімназії контингент учнів не зміниться (буде менше 45 учнів), то видатки на заробітну плату педагогічним працівникам, доплата 2600 грн, харчування учнів 1-4 класів мають забезпечуватися з місцевого бюджету. На 4 місяці видатки становитимуть близько 1,2 млн. грн. На 2026 рік на утримання Яблунівської гімназії необхідно передбачити з місцевого бюджету 5,3 млн.грн, з них заробітна плата, доплата та харчування - 3,5 млн. грн.
На Круподеринську, Тарасенківську, Лукімську, Чутівську гімназії на період з 01.09. по 31.12. 2026 року необхідно передбачити додатково на видатки заробітної плати педагогічним працівникам, доплату та харчування ще 5,5 млн.грн. Тобто, додаткове навантаження на бюджет громади у 2026 році складе понад 9,0 млн. грн.
Відділ освіти ретельно проаналізував всі можливі шляхи реорганізації та оцінив недоліки чи переваги. Які шляхи є на сьогодні? Реорганізація може проводитись шляхом утворення початкових шкіл, філій (початкова школа), гімназій чи об’єднання двох юридичний осіб. Наприклад, створення філії дає можливість об’єднати декілька малокомплектних шкіл під одним керівництвом та створити бухгалтерську службу закладу, однак втрачається статус юридичної особи; злиття двох та більше закладів дає можливість створити повноцінну гімназію, наблизивши надання базової середньої освіти до отримувачів.
Запропонований план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Оржицької селищної ради на 2025-2027 роки передбачає реорганізацію Круподеринської, Яблунівської, Тарасенківської, Лукімської та Чутівської гімназій з пониженням ступеня (перепрофілювання) у початкові школи - філії та проведення у серпні 2025-серпні 2026 років громадського обговорення. Передбачено перепрофілювання Денисівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені В.В.Лесевича та Чевельчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у гімназії, Оржицького ОЗ – у академічний ліцей та проведення у серпні 2025-серпні 2026 років відповідного громадського обговорення. До слова, громадське обговорення – це не формальність, не констатація факту, а навпаки: тобто громадськість пропонує свій варіант виходу з ситуації, який не суперечить законодавству і є інакшим, ніж запропонований, то таке теж приймається.
Оржицький селищний голова Олена Сидоренко акцентувала увагу на тому, що реорганізація шкіл –процес, на який місцева влада не може вплинути. Однак дуже важливо прийняти виважене рішення, врахувавши як потреби, так і можливості (відстань, стан доріг, матеріально-технічне забезпечення закладів, наявність та технічних стан шкільних автобусів, кадровий потенціал, кількість дітей, які проживають на території старостатів) та досягти порозуміння з батьківською громадськістю та педагогами.
